Розвиток основ толерантності у дошкільників

Толерантність – це шлях людини, що іде відкрито по світу, прагне пізнати себе та інших.

Виховання толерантності сьогодні є однією з найважливіших проблем. Останнім часом часто виникають дискусії про толерантний світ, так званий світ без насильства і жорстокості, у якому головною цінністю є єдина у своєму роді і недоторкана людська особистість. Тому в своїй роботі прагну сформувати в дітей моральні цінності, які є найважливішими показниками цілісності особистості, здатної створити власне уявлення про своє майбутнє на життєвому шляху. На сучасному етапі розвитку суспільства виникла необхідність формування культури толерантності у підростаючого покоління, починаючи вже з дошкільного віку. Формування цієї найважливішої якості відбувається вже в дитинстві в умовах сім'ї та освітніх установ, триває протягом усього життя з розвитком освіти. Гра є провідним видом діяльності дитини дошкільного віку. Вона надає можливість такій орієнтації у світі, яку жодна інша діяльність не дасть. Предметом ігрової діяльності є доросла людина, як носій певних громадських функцій, вступає у відносини з іншими людьми, використовує у своїй предметно-практичній діяльності певні правила. Тому вкрай важливо використовувати гру при вихованні толерантності у дошкільному віці. Ігрова діяльність й ставлення дитини до оточуючих – поняття тісно пов'язані один з одним. Практична взаємодія дитини з дорослим чи однолітками, породжує певні емоційні прояви, сприяє закріпленню в стійких життєвих відносинах, позиціях, установках. Надалі ці відносини самі визначають спрямованість діяльності, її мотиви і надасть динаміки. Сформовані у процесі практичної роботи і реальної взаємодії дітей образи – еталони, як внутрішні регулятори поведінки, утворюють складний образ світу у дитини. Ця система образів, регулює виникнення стереотипних форм поведінки дитини в різних життєвих ситуаціях. Наприкінці дошкільного віку в дитини вперше з'являється ставлення до себе, як до члена суспільства. Поступово в нього накопичується усвідомлення соціальної значущості своїх індивідуальних якостей та соціального становища. Відбувається формування узагальненого ставлення до себе, своїх переживань у різних ситуаціях, узагальнене ставлення до оточуючих й розуміння своєї цінності. Формується самооцінка. Також в старшому дошкільному віці дитина набуває можливість контролювати свою поведінку, підкоряти її. Поведінка стає опосередкованою зовнішнім зразкам, правилам.

IIАКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТОЛЕРАНТНОСТІ У ДОШКІЛЬНИКІВ

В умовах гуманізації та демократизації суспільства проблема толерантності дуже актуальна, так як сьогодні на перший план висуваються цінності і принципи, необхідні для спільного виживання і розвитку:

· етика і стратегія ненасильства;

· ідея терпимості до чужих і чужим позицій, цінностей, культур;

· необхідність пошуку діалогу і взаєморозуміння, взаємоприйнятних компромісів.

Це обумовлено соціальними проблемами в суспільстві, конфлікти на національному і релігійному ґрунті, які є прямою загрозою безпеці країни. В Україні мешкають люди різних національностей і релігійних переконань, тому особливе місце займає проблема зовнішньої та внутрішньої міграції населення. Вирішити виникаючі проблеми взаємин можна тільки з допомогою виховання толерантної свідомості. Сьогодні все більшого поширення в дитячому та підлітковому середовищі, отримують недоброзичливість, озлобленість, агресивність. Причин такої поведінки дітей досить багато. У першу чергу варто відзначити зниження загального рівня культури, масу негативної, а часто і просто агресивної інформації, нападає на незрілу психіку дитини з екрану телевізора або через комп'ютер, соціальну байдужість і брак уваги з боку дорослих.

У дошкільному віці у дітей відбувається формування навичок шанобливого і доброзичливої поведінки під час взаємовідносин з представниками різних культур, вміння сприймати навколишній світ, як результат співпраці людей різних національностей, різного етнічного походження. Вони позитивно впливають на людину, перетворюють його, підносять, повертають в більш гармонійний стан.

Період дошкільного дитинства дуже важливий для розвитку особистості дитини: протягом усього дошкільного періоду інтенсивно розвиваються психічні функції, формуються складні види діяльності, закладаються основи пізнавальних здібностей.

Дитячий садок, будучи першою сходинкою становлення міжособистісних відносин, може і повинен приділяти особливу увагу проблемі толерантності, так як саме в дитячому віці закладаються основи поведінки людини в суспільстві. Але для цього необхідно проводити систематичну роботу з усіма учасниками педагогічного процесу, створювати розвиваючу та освітню середу в групах, підвищувати рівень самосвідомості і прояви толерантності у вихователів, фахівців ДНЗ, батьків вихованців.

Проведена діагностика батьків вихованців дошкільного закладу показала невисокий рівень усвідомлення проблеми толерантності, низький рівень національної самосвідомості. Соціальні проблеми не дозволяють батькам приділяти достатньо уваги дітям - формування їх світогляду.

Тому одним з головних завдань дитячого саду є формування в дітей самосвідомості, толерантного ставлення до навколишнього світу.

Педагогічні ідеї виховання толерантності містяться в роботах багатьох педагогів минулого і сьогодення. По-різному трактують поняття «толерантність» філософи, педагоги, вчені.

Формування основ толерантності у дітей дошкільного віку, незважаючи на вивчення даного питання багатьма відомими педагогами і вченими, має ряд проблем і протиріч. Соціальне замовлення сучасного суспільства орієнтований на вільну самостійну особистість, яка вміє будувати відносини з іншими людьми, поважає їх права і свободи. Однак, структурованих і апробованих програм і методик з виховання толерантності в дошкільному віці трохи. Можливості дошкільного дитинства добре вивчені в плані розвитку пізнавальних і творчих здібностей дитини, але разом з тим недостатньо використовується потенціал спільної культурно - дозвільної діяльності, яка могла б стати однією з форм роботи по вихованню толерантної особистості. Не задоволена потреба сім'ї в доступних технологіях та методиках виховання дітей з орієнтуванням на сімейні цінності та національні традиції.

У вирішенні завдань формування толерантності особлива роль відведена дошкільній освіті і вихованню, як початковому етапу в моральному розвитку дитини. Терпимість, повага, прийняття і правильне розуміння культур світу має робити щеплення вже в ранньому віці, в дитячому саду. Період дошкільного дитинства дуже важливий для розвитку особистості дитини: протягом усього дошкільного періоду інтенсивно розвиваються психічні функції, формуються складні види діяльності, закладаються основи пізнавальних здібностей. Досягнення цієї мети можливе при вирішенні конкретних завдань, які об'єднані в два взаємозалежних блоку:

III ІНФОРМАЦІЙНО – АНАЛІТИЧНА СПЕЦИФІКА РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА З РОЗВИТКУ ТОЛЕРАНТНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Психологічна служба діє відповідно до статей 21 («Психологічна служба системи освіти») та 22 («Соціально-педагогічний патронаж») Закону України «Про освіту» та на основі нормативно - правових документів Міністерства освіти і науки України, Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації, Харківського обласного науково - методичного інституту безперервної освіти, які впливають на розвиток і діяльність соціально - психологічної служби системи освіти міста, а саме: положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом МОН від 02.07.2009 р. № 616, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07. 2009 р. за № 687/16703, лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 19.07.2012 №1/9-517 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо діяльності працівників психологічної служби у 2012/2013 навчальному році» для організації відповідної роботи; профілактика торгівлі дітьми: Закон України «Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 № 3739-VI визначено організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, з гарантуванням ґендерної рівності, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам тощо. Одним із основних завдань у сфері попередження торгівлі людьми, які визначені у Законі, є підвищення рівня обізнаності населення про причини та наслідки торгівлі людьми шляхом проведення інформаційних кампаній з протидії торгівлі людьми серед населення, у тому числі серед дітей. Законодавча база щодо попередження та профілактика торгівлі людьми: Про національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми (постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 р. № 29); Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року (постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2012 р. № 350); Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 417).Лист МОНУ від 25.07.2014 № 1/9-374 “Стан та особливості діяльності психологічної служби у 2014-2015 н.р.”;

Лист МОНУ від 22.04.14 № 1/9-222 «Щодо здійснення обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту»;

Лист МОНУ від 28.03.2014 № 1/9-179 «Щодо профілактики суїцидальних тенденцій серед учнів».

Виконуючи та дотримуючись цих засад психологічний супровід здійснюється за концептуальними положеннями принципів толерантності:

1. Принцип суб'єктивності. Вимагає опори на самостійну активність дитини, стимулювання ії самовиховання, свідомої поведінки в стосунках з іншими людьми.

2. Принцип адекватності. Вимагає відповідності змісту і засобів виховання, орієнтований на реальні стосунки, що складаються між дітьми, батьками, педагогами.

3. Принцип рефлексивної позиції. Передбачає орієнтацію на формування у дітей усвідомленої стійкої системи відносин до значущої для нього проблему, питання, що виявляється у відповідній поведінці та вчинках.

4. Принцип індивідуалізації. Передбачає визначення індивідуального підходу при вихованні свідомості і поведінки.

5. Принцип створення толерантного середовища. Вимагає формування в дошкільному закладі гуманістичних відносин, що ґрунтуються на праві кожного мати своєрідне ставлення до навколишнього середовища, самореалізацію в різних формах.

Коментарi